15 грудня, коли створювалась помісна Православна церва України, її новообраного предстоятеля митрополита Епіфанія називали ставлеником і людиною патріарха Філарета. Про це повідомляє BBC.
І саме колишній предстоятель УПЦ КП Філарет доклав максимальних зусиль, щоб Епіфаній очолив новостворену церкву.
Проте за п’ять місяців між колишнім наставником та молодим предстоятелем назрів конфлікт, що може похитнути автокефальну церкву.
Філарет далі наполягає на існуванні старої УПЦ Київського патріархату й називає себе її патріархом. І, не виключено, спробує посунути Епіфанія.
Такі кроки не тільки можуть загрожувати розколом, а й навіть санкціями з боку Вселенського патріарха.
Водночас, в оточенні Філарета заперечують будь-які спроби похитнути позиції предстоятеля ПЦУ Епіфанія.
ВВС поспілкувалась практично з усіма сторонами протистоння, щоб з’ясувати, наскільки глибоким може бути конфлікт в ПЦУ і як це загрожує її існуванню.
Духовний батько
“Прошу у Філарета, дайте можливість Епіфанію бути предстоятелем церкви! Будьте духовним дідусем, татом, радьте, але дайте можливість робити свою справу”, – саме такий сигнал надсилав Філарету колишній екзарх Константинополя в Україні архієпископ Даниїл в інтерв’ю ВВС у січні.
Тоді лунало багато застережень, що досвідчений Філарет буде в ручному режимі керувати новообраним молодим предстоятелем, а це завадить розвитку автокефальної церкви.
Ці острахи не справдились – митрополит Епіфаній протягом п’яти місяців на престолі проводив достатньо самостійну політику, що, зрештою, і призвело до протистояння між ним та колишнім наставником, а нині почесним патріархом Філаретом.
Великі непорозуміння і навіть серйозний конфлікт між Філаретом та Епіфанієм підтверджують джерела ВВС в оточенні обох ієрархів.
Перші розбіжності
Як розповіли близькі до митрополита Епіфанія джерела ВВС, перші непорозуміння між ним та Філаретом мали місце одразу ж після отримання томосу 6 січня.
Відразу після отримання документу Епіфаній прибув до Києва та зустрівся з Філаретом. Останній нібито просив Епіфанія не поминати предстоятеля РПЦ Кирила у диптиху помісних церков (диптих – чітка послідовність поминання під час літургії).
Проте новообраний предстоятель отримав від Вселенського патріарха протилежні настанови, щоб не ускладнювати визнання церкви іншими помісними церквами, адже Константинополь не розривав церковного спілкування з Російською православною церквою.
7 січня під час першої служби у якості предстоятеля Епіфаній зробив саме так, як радив Вселенський патріарх.
Далі, як розповідають джерела ВВС, ситуація тільки ускладнювалась практично з усіх питань розбудови нової церкви.
Ще під час перемовин щодо створення ПЦУ Фанар (район Стамбула, де розташована резиденція Вселенського патріарха) дав чітко зрозуміти, що Філарет не може очолити помісну церкву.
І причин тому було дуже багато. Найперше, багаторічного керівника “розкольницької церкви”, якою називали УПЦ КП, не сприйняли б на чолі нової церкви інші помісні церкви.
По-друге, Філарета не сприйняла би і більшість вірян, священиків та архієреїв УПЦ Московського патріархату, які, як планувалось, поступово мали перейти до ПЦУ.
Як розповідають джерела ВВС, саме Філарет запропонував кандидатуру Епіфанія як предстоятеля нової церкви, проте в обмін міг висунути низку вимог щодо своєї майбутньої ледь не провідної ролі в ПЦУ – щоб він керував усіма справами тут, а Епіфаній представляв церкву назовні.
“Тоді українська влада обіцяла все і всім, щоб відбувся собор”, – згадує співрозмовник в ПЦУ.
Проте вимоги Філарета, на які нібито погодилися перед собором, так і не виконали. Через це ієрарх, за словами співрозмовника, може почуватись “обдуреним”.
Спори через синод
Ще одним показовим етапом у наростанні напруження між Філаретом та Епіфанієм могло стати скликання 5 лютого першого засідання синоду ПЦУ – головного керівного органу церкви.
За даними джерел ВВС, Філарет вимагав, щоб синод скликали не відповідно до процедури, яка передбачена томосом та ухваленим 15 грудня за підтримки Константинополя статутом, а фактично зібрати синод колишньої УПЦ Київського патріархату. Звичайно, головна роль у цій ситуація мала бути не в Епіфанія.
“До останнього не було зрозуміло, що синод відбудеться взагалі”, – згадує співрозмовник.
Врешті синод скликали за принципом, який прописаний у статуті. Троє тимчасових постійних членів – Філарет та митрополити Макарій і Симеон як представники церков, що влились в ПЦУ. Решта членів – тимчасові й будуть змінюватись за принципом ротації.
Синод проходив у дуже напруженій атмосфері, а Філарет отримав надзвичайно прибуткову київську єпархію, йому також залишили Володимирський собор.
Хоча тут Епіфаній відійшов від букви статуту і призначив до першого синоду не чітко за старшинством висвячення в єпископи, а додав туди більше молоді.
“Якби синод був чисто по статуту по старшинству, то не зміг би запрацювати”, – каже співрозмовник. Такий відхід від статуту був узгоджений Епіфанієм з Константинополем, підтверджують джерела на Фанарі.
Окрема історія, як стверджують в оточенні Епіфанія, – протистояння за контроль над Михайлівським монастирем, який став кафедральним храмом ПЦУ.
Фінанси церкви – не менш важливе питання і Філарет зберіг дуже вагомий вплив на грошові потоки у ній.
Київський Патріархат
При чому сам Філарет продовжував називати себе патріархом Київським і Всієї Русі й навіть роздавав нагороди та розсилав документи на бланках УПЦ Київського патріархату.
Ще 15 грудня Філарет погодився і підписав документи про розпуск УПЦ КП, що було однією з умов створення помісної церкви та надання томосу.
Але в коментарі “ТСН” 9 травня Філарет стверджував, що наразі Київський патріархат все ж не ліквідований і це стало справжньою інформаційною бомбою.
Міністерство культури вже зробило заяву, що ця інформація не відповідає дійсності й діяльність УПЦ КП припинена після об’єднання в ПЦУ.
Джерело в оточенні Філарета наполягає, що ця його фраза нібито вирвана з контексту,
“Його позиція полягає у тому, що ПЦУ – це і є Київський патріархат. Рано чи пізно Київська митрополія буде київським патріархатом”, – стверджує співрозмовник.
Подібну позицію ВВС висловлював і колишній екзарх Константинополя архієпископ Даниїл, який вказував, що надання патріархату – це справа майбутнього після об’єднання українських православних. Але він наголошував – самостійна спроба проголосити себе патріархатом порушуватиме томос.
До початку травня назовні церква намагалась посилати сигнали про єдність та примирення.
Зокрема, на початку березня в інтерв’ю ВВС митрополит Епіфаній на питання щодо можливої протидії Філарета у розбудові церкви відповів негативно.
“Як такої протидії немає”, – відповів Епіфаній. Вказуючи, що дехто хоче його повністю усунути, щоб “патріарха Філарета не було взагалі, але це неправильно”.
Тоді Епіфаній нагадав, що Філарет має власну єпархію в Києві з центром у Володимирському соборі, “але не буде загалом керувати всією церквою”.
Епіфаній вказував, що для внутрішнього українського вжитку позначення “почесним патріархом” є нормальним.
Та й на Фанарі на таке іменування Філарета всередині України заплющували очі.
Хоча ще у квітні почали з’являтись перші публічні ознаки конфлікту, який незабаром мав вийти назовні.
Бєлгородський єпископ Іоасаф 2 квітня опублікував листа, в якому відкрито заявив, що молодь зневажає патріарха Філарета.
“Ворожа преса писала про те, що молоде оточення Патріарха має таємний план відсторонити його від керівництва, але виходить, дарма цьому не вірили!”, – писав Іоасаф.
Він переконував, що у церкві відбувся переворот, а її направили по брехливому шляху на догоду грекам.
Сам Філарет публічно таких заяв не робив, але в інтерв’ю “Радіо Свободі” фактично підтвердив слова Іоасафа.
“Там багато з чим можна не погоджуватися. Але треба сказати, що митрополит Білгородський Іоасаф написав правду”, – заявив Філарет.
Огляд багнетів 14 травня
І вже в травні конфліктна ситуація в ПЦУ виплеснулась у публічну площину.
Філарет запросив архієреїв церкви на 14 травня на традиційне для УПЦ КП молитовне святкування на честь священномученика Макарія до Києва у Володимирський собор.
Запрошення були на бланках УПЦ Київського патріархату і підписані патріархом Київським і Всієї Руси-України Філаретом.
Більше того, у запрошеннях написано, що 14 травня це свято відзначає саме УПЦ КП і складається таке враження, що ПЦУ просто не існує.
Митрополит Епіфаній одразу ж заявив журналістам, що такого запрошення він не отримав, а в цей день буде на Донбасі.
Джерела ВВС і в оточенні Філарета, і Епіфанія визнають – відсутність співслужіння частково влаштовує їх обох через розбіжність, хто головніший на службі й хто кого має першим поминати.
А вже після заяви Епіфанія про відсутність запрошення Філарет 10 травня таки його надіслав.
Але написав Епіфанію, що раніше не запрошував, бо за останні п’ять місяців той не співслужив й “виникла думка, може вона помилкова, що ви вважаєте приниженням служити з патріархом Філаретом”.
Загалом тон листа Філарета до Епіфанія показав всю глибину розбіжностей між ними.
Загроза Макарія
Перспектива зібрання 14 травня спричинила справжній переполох у ПЦУ.
Співрозмовники ВВС в оточенні Епіфанія розповіли, що там це сприйняли як спробу своєрідного показового виступу й оглядин підтримки Філарета з боку архієреїв церкви.
І це нібито один з етапів на шляху до революційних подій у церкві – зібрання помісного собору, на якому Філарет нібито прагне формально відновити Київський патріархат, повернути статут і синод УПЦ КП, а сам він має керувати церквою у якості патріарха.
Епіфанію у цьому сценарії нібито відводиться тільки роль представлення церкви за кордоном.
В оточенні Епіфанія розповіли ВВС, що помісний собор нібито має перетворити “грецьку церкву”, якою вона зараз є за оцінкою Філарета, на українську.
Близьке до Філарета джерело ВВС вказує, що “почесний патріарх” дійсно вважає, що “молодь” діє повністю під диктування Константинополя, без оглядки на українську специфіку.
Проте в офіційних заявах владика Філарет раніше наголошував, що статус патріархату ПЦУ може отримати у майбутньому після об’єднання українського православ’я.
“Для України ми патріархат. А для зовнішнього світу, тобто для православного світу, ми Київська митрополія”, – заявляв нещодавно Філарет.
Джерело ВВС з оточення Філарета наполягає, що жодних змовницьких планів чи чогось подібного на 14 травня не планувалось.
У Філарета пояснили: у Володимирському соборі лежать мощі священномученика Макарія, Філарет прийшов на кафедру в день його пам’яті й 14 травня є одним з престольних свят Володимирського собору.
“Цього року він теж запросив архієреїв. Лист, який він розсилав витлумачили як заклик до перевороту, але це класична інформаційна атака”, – додав співрозмовник. Припускаючи, що таким чином хотіли похитнути здоров’я 90-літнього Філарета.
“Комусь здається, що в ПЦУ Філарет нібито комусь заважає, але він є всього лише членом синоду”, – наполягає співрозмовник.
Він нагадує, що Філарет створив Київський патріархат, який став основою ПЦУ, з цієї церкви вийшов предстоятель Епіфаній, “а його звинувачують в намаганні розколоти та знищити, це неправда”.
В оточенні Філарета вказують, що журналісти побачать спокійне святкування пам’яті Макарія і пересмикування завершаться. Хоча шкоди авторитету почесного патріарха буде завдано.
Щодо “змовницьких планів” скликати собор, то у Філарета нагадують – це може бути тільки рішення синоду або керівника церкви і без предстоятеля церкви цього не відбудеться.
Натомість співрозмоник ВВС у владних колах, які займаються церковною тематикою, нагадав, що скликати архієрейський собор (який має право змінювати статут) можуть і рішенням третини архієреїв.
Тому так важливо, скільки із загалом 60 архієреїв ПЦУ приїде 14 травня – чи збереться там необхідна третина.
Скільки приїде
У команді Епіфанія переконують, що більшість архієреїв церкви розуміють згубність такого сценарію та проігнорують запрошення Філарета на 14 травня.
Там переконують, що у Філарета зараз всього кілька активних прихильників серед єпископату, а на зустріч 14 травня приїдуть не більше десяти.
Філарет нібито навпаки очікує високої явки архієреїв, що мало би продемонструвати підтримку його планам.
Співрозмовник ВВС у владних колах також припускає, що наразі на боці Філарета можуть виступити не більше 8-9 ієрархів.
Одразу кілька співрозмовників ВВС вказували, що зараз серед союзників Філарета може бути один з найвпливовіших ієрархів ПЦУ митрополит Луцький і Волинський Михаїл, який претендував на предстоятельство в церкві на соборі 15 грудня.
Проте сам він цю інформацію категорично заперечує.
“Я такого не казав і не казатиму. В нас є церква і на тому крапка”, – розповів він ВВС.
Ієрарх каже, що ПЦУ заслуговує бути не митрополією, а патріархатом, але рішення тільки за Вселенським патріархом.
“Ні про яке розділення нашої церкви я не знаю, до мене з таким ніхто не звертався і я про таке не заявляв. Це все чиїсь фантазії та чутки”, – додав владика Михаїл.
А вшанування 14 травня святителя Макарія, за його словами, не треба політизувати і в цьому “нічого кримінального немає”.
Що з томосом
У команді Епіфанія вказують, що нещодавно до Києва приїжджав митрополит Еммануїл Гальський, який 15 грудня проводив об’єднавчий собор у Києві. Він був одним з головних перемовників від Константинополя під час вторення ПЦУ.
Він приїздив у справах ставропігійної Андріївської церкви, проте висловив підтримку Епіфанію.
Натомість співрозмовник ВВС в оточенні Філарета стверджує, що у стосунках Епіфанія та Фанара не все так гладко і там також є певне незадоволення.
Мовляв, є питання до офіційного закріплення назви нової церкви як Українська православна церква (ПЦУ), хоча мало бути тільки “ПЦУ”.
Також незадоволення нібито викликає затягування передачі колишніх закордонних парафій УПЦ КП у підпорядкування Вселенського патріархату, як того вимагає томос.
Хоча джерело, близьке до Епіфанія, запевняє, що і ситуація з назвою, і ситуація щодо закордонних парафій постійно узгоджується з Константинополем і з цим проблем наразі немає.
А от за спробу втілити “сценарій Філарета” і відійти від положення томосу і статуту на Фанарі можуть застосувати санкції, переконують співрозмовники з оточення Епіфанія.
Ті архієреї чи духовенство, які можуть піти за Філаретом, нібито ризикують стати для Константинополя “розкольниками” й опиняться у неканонічному статусі.
І, на думку співрозмовників ВВС, така перспектива відлякує більшість архієреїв.
Що ж до перспективи відкликання томосу в якійсь формі, то, як кажуть джерела ВВС, Епіфаній не бачить такої можливості.
“Просто частина церкви знову може опинитись у розколі”, – додають співрозмовники.
Близький до Константинополя співрозмовник ВВС описав нинішню ситуацію в ПЦУ одним словом – “Жах!”.
За даними поінформованих джерел ВВС, загроза для томосу може виникнути тільки у разі, якщо помісний собор таки ухвалить рішення, яких остерігається Епіфаній, а його самого відсторонять від керівництва ПЦУ.
Цей сценарій співрозмовники у владних колах, які займаються церковними питаннями, зараз оцінуюють як малоімовірний.
А на даному етапі для Фанару досить того, що Міністерство культури офіційно заперечило заяву Філарета, що Київський патріархат досі існує.
У команді Епіфанія наразі переконують, що розколу та великого конфлікту в ПЦУ вдасться уникнути.
Вже 24 травня у Києві збереться засідання синоду ПЦУ, а на 25 травня Епіфаній запрошує усіх архієреїв церкви на відзначення Дня ангела предстоятеля церкви.
Очікують, що на це зібрання приїдуть більшість архієреїв, і це має засвідчити повну підтримку церквою свого предстоятеля і його курсу.
Будь першим хто прокоментує