Президент України Володимир Зеленський в Telegram опублікував пост, в якому закликав правоохоронців ефективніше боротися з корупціонерами у владі.
Це ж просто. Правда? І ми саме про це публічно домовлялися. Що традиційно корупційного «якщо зайшов на посаду, то можеш трішки брати в кишеню державного, вона не збідніє» більше не буде. Може, хтось не почув? Тому ще раз. Кожен посадовець, міністр і депутат має великими літерами десь на собі закарбувати просту істину: якщо вкрав – сядеш, якщо брав хабар – сядеш. Винятків із цього правила не може бути – для будь-якої особи в нашій державі. Бо нема більше «криш», прикриття, адміністративних можливостей.
Дуже довго класична політична й бізнесова система в Україні будувалася саме на таких цинічних винятках – щоб «потрібні люди» могли закрити будь-які справи. Багатьох з таких «винятків» кожен українець знає навіть по прізвищах. Вони стали політичним бомондом в країні за ці 28 років. Якби у 2019-му не скасували кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, фактично амністувавши тисячі корупціонерів, зараз у в’язницях можна було б організовувати великі ток-шоу – були б дуже солідні спікери. Які, не сумніваюся, дуже красиво розповідали б нам про те, як саме треба любити країну…
Коли ми йшли на вибори, ми обіцяли народу, що старі корумповані часи закінчаться. Що винятків не буде, особливих нема, виправдання не приймаються. Забули? Так швидко? Чому досі хтось вважає, що він особисто може спробувати стати «винятком» з цієї обіцянки та поводитися настільки зухвало? Хочу, щоб усі посадовці, всі депутати уважно ще раз подивилися на себе, на свої справи й затямили – за хабарництво буде дуже боляче.
Сподіваюся також на те, що НАБУ, Спеціалізована антикорупційна прокуратура й Офіс Генерального прокурора все ж таки почують суспільство і тому працюватимуть значно швидше й продуктивніше для того, щоб викривати діяльність усіх шукачів вигод у владі. Не раз на місяць демонструвати нам гучну справу, а системно, день у день, максимально напружуючи свої можливості, показувати результат. Конкретний. Чи ні? Чи ми забагато хочемо? Це ж не робота задля реклами чи піару. Не просто відео, скандал, а потім – тиша. Це ж про вироки – про ті самі посадки, про які в нас запитують люди в кожному місті. А тому – більше правоохоронної конкретики. Більше показових «посадок». Просто сьогодні. Бо час на справедливість дуже швидко спливає.
Будь першим хто прокоментує