Сімейний лікар повинен знати, чим хворів пацієнт, які ліки приймає, коли і на що скаржиться, які симптоми хронічні.
Реформа у медичній галузі дозволила лікарям т.зв. «первинної ланки» на власний розсуд визначати необхідність візиту до пацієнта, й педіатри, терапевти та сімейні лікарі все частіше відмовляються від «особистої зустрічі», навіть, коли у хворого висока температура.
Наразі навіть у Міністерстві охорони здоров’я немає переліку хвороб чи симптомів, які зобов’язують лікарів надавати хворому допомогу вдома, натомість доктор може дати поради за телефоном, враховуючи медичні показники та викликати екстрену допомогу до хворого.
Вже під час прийому в лікарні, фахівець направляє на аналізи, уточнює діагноз і призначає необхідне лікування.
Самі ж медики зазначають, що тяжкість стану хворого оцінюється за температурою, тиском, минулими діагнозами, тривалістю загострення, прийняттям препаратів та скаргами на самопочуття.
Зараз лікарі виїжджатимуть на виклики до пацієнтів, яким важко чи неможливо пересуватися самостійно.
Утім, як вважають самі педіатри, у випадках з дітьми краще «перестраховуватися», адже за телефоном зрозуміти стан малечі неможливо, тому маленького пацієнта потрібно обов’язково оглянути.
У випадку ж несумлінності лікарів, необґрунтованої відмови або ж незгоди з діями медпрацівника, МОЗ рекомендує звертатися зі скаргами до головного лікаря медичного закладу, управління охорони здоров’я місцевих адміністрацій та телефонувати на «гарячу лінію» міністерства за номером 0-800-801-333.
Будь першим хто прокоментує