Нажмите "Enter" для пропуска содержимого

Осінній призов: чи мають право «ловити» призовників поліція та військові

Консультація юристки Кам’янець-Подільського офісу Мережі правового розвитку Богдани Яворницької підготовлена у відповідь на звернення місцевого жителя, чоловіка призовного віку. Він стурбований тим, чи не порушуватимуть його права під час осіннього призову до Збройних сил України, який розпочався 1 жовтня.

Осінній призов триватиме з 1 жовтня по 31 грудня. Призовний вік в Україні у 2019 році встановлено на рівні 20-27 років. Тож чоловіки цієї вікової категорії, які визнані придатними до стройової підготовки і не мають підстав для відстрочки або звільнення від армії, зобов’язані пройти службу в лавах Збройних сил України.

Зокрема молодого чоловіка, який звернувся до Офісу при громадській організації «Асоціація юристів м. Кам’янець-Подільського», бентежили численні історії ЗМІ про те, що призовників «ловлять» на вулицях, станціях метро, зупинках громадського транспорту, у розважальних закладах військкоми та представники правоохоронних органів. На місці виписують повістку, а потім після затримання силоміць саджають в автівки і відвозять у військкомат. Тому у чоловіка виникло питання: чи є правомірними такі дії військкомів та поліції та як діяти в подібних ситуаціях?

Юристка роз’яснює:

  1. Законодавство не дозволяє військкомам вимагати у призовників на вулиці або в іншому місці документи, щоби встановити особу. А без особистих даних вручення повістки буде незаконним.

Ніхто з військових не має права утримувати людину, не пускати чи перевіряти документи – цим правом наділені лише органи Нацполіції (тепер ще й Нацгвардія). Відтак із 01 серпня 2019 року, за дорученням міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, військовослужбовці Національної гвардії України виконуватимуть завдання з охорони громадського порядку у складі самостійних піших патрулів.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про Національну гвардію України», військовослужбовці Нацгвардії України під час залучення до виконання завдань з охорони громадського порядку мають право здійснювати превентивні та поліцейські заходи примусу відповідно до Закону України «Про Національну поліцію».

Серед превентивних поліцейських заходів ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» виділяє наступні:

  1. Перевірка документів особи;
  2. Опитування особи;
  3. Поверхнева перевірка і огляд;
  4. Зупинення транспортного засобу;
  5. Вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території;
  6. Обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю;
  7. Проникнення до житла чи іншого володіння особи;
  8. Перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ;
  9. Застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису;
  10. Перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб;
  11. Поліцейське піклування.

Слід зазначити, що під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція, а у іншому випадку нацгвардійці, зобов’язані повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.

Якщо вказану вище вимогу не було дотримано – вказані заходи є незаконним!

  1. Закон пояснює, в яких випадках поліцейські можуть перевірити документи:
  2. Якщо поліцейський вважає, що людина схожа на громадянина, який перебуває у розшуку;
  3. Якщо у поліцейського є підстави вважати, що ця людина скоїла або збирається скоїти злочин;
  4. Якщо громадянин перебуває на території зі спеціальним режимом, на місці скоєння злочину або ДТП;
  5. А також якщо у людини є зброя, наркотики або інші заборонені речі.

Органи Національної поліція можуть затримати особу лише за певних обставин.
Просто так, щоб встановити особу громадянина, поліцейські зупиняти не можуть!

Ви маєте право: нічого не говорити, не пред’являти жодних документів для встановлення особи, а одразу затребувати адвоката, і до його приїзду нічого не робити. І вже потім зможете оскаржити дії і поліцейських, а тим більше військових, у суді.

Також, якщо вас викрадають чи затримують не уповноважені на те органи, ви маєте право на необхідну оборону.

  1. Розрізняють три способи вручення повісток:
  • Особисто в руки під розпис (за місцем проживання або роботи);
  • За повістку розписалися батьки або інші родичі (дружина тощо);
  • Залишили в двері або поштовій скриньці (повістка не підписана);

Повістки поділяються на два види:

1) Повістка, яка зобов’язує з’явитись для приписки до відповідного військкомату та проходження медичного огляду.

2) Повістки про виклик особи для проходження військової служби.

Як для першого, так і для другого виду повісток, п.21 та п.64 «Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом», затвердженого постановою КМУ від 21.03.2002 р. № 352 (далі – Положення), визначаються такі способи вручення повісток:

  • через житлово-експлуатаційні організації, домовласників;
  • через виконавчі органи сільських, селищних і міських рад, де немає військових комісаріатів;
  • через керівників підприємств, установ, організацій, навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форми власності.

Цей перелік є вичерпним, тому вручення повісток у громадському транспорті, біля станцій метро, на вулиці та в інший спосіб, не передбачений Положенням, є незаконними!

До того ж, відповідно до п.68 Положення, в особових справах призовників повинен зберігатися корінець повістки з підписом призовника про те, що його попереджено про день і час явки у районний військовий комісаріат.

Важливо: повідомлення має бути вручене призовнику особисто! Тому виклики по телефону, поштою або підписання повістки іншими особами не повинні рахуватися належним врученням повістки.

  1. Затримання призовника поліцейськими чи працівниками військкомату.

Відсутність провадження або підстави при затриманні призовника буде свідчити про наявність складів злочинів у діях поліцейського або поліцейських, передбачених ст. 365 (Перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу) та ст. 371 (Завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою) Кримінального кодексу (КК) України.

Якщо затримання було вчинено працівниками військкомату з мотивів доставлення призовника до військкомату, таке затримання у будь-якому випадку буде свідчити про наявність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 146 ККУ (Незаконне позбавлення волі або викрадення людини) через відсутність у працівників військкоматів повноважень на затримання осіб.

Джерело: ldn.org.ua

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залиште коментар першим

    Залишити відповідь

    Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

    Повідомити про помилку

    Текст, який буде надіслано нашим редакторам: