Коли найрідніша людина – тиран

Проблема «батьки і діти» завжди була, є, і, напевно, буде. Проте є різні прояви цієї проблеми: від звичайного непорозуміння, яке можна обговорити та вирішити, до тотального контролю і тиранії з боку батьків.

Батьки – це ті люди, яких ми не вибираємо. Тобто, народившись, ми не знаємо, чи чекають на нас і чи любитимуть. Хоча часто і самі батьки цього не знають наперед… Так як не знають, чи любитимуть їхні діти їх самих. Проте батьки мають шанс зробити так, щоб сини та дочки їх любили і поважали. А от маленька людина, яка підростає, такого шансу не має – адже для неї цей світ новий і незнайомий. Вона не знає, що добре, а що – ні. Дитина дивиться  на батьків (саме «дивиться», а не «слухає») та робить так само. Свідомо чи несвідомо. Адже батьки для неї – це все. І якщо змалечку ви заслужили  довіру та повагу дітей, постарайтесь не розчарувати їх тоді, коли вони стануть більш дорослими. Мова не йде про матеріальні блага. Мова йде про вашу любов і турботу – не «потакання» і «виправдання» доньки чи сина, а саме розуміння і допомогу.

Проте, на жаль, буває і так, що діти, замість розуміння, отримують тотальний контроль та нав’язування особистої думки, і за будь-який промах – критика, обмеження права вибору чи навіть «заслужений» стусан чи надривання вух. Це вже не кажучи про більш жорстокіші покарання…

Бути ображеним чужою тобі людиною – це неприємно чи навіть боляче. Ще важче, коли тираном стає рідна тобі людина. Але що робити, коли тиран – це та людина, яка дев’ять місяців носила тебе під серцем, на любов якої ти з першої секунди життя, хоча ще і несвідомо, розраховуєш, яка фізіологічно є найближчою тобі; та людина, яку називають мамою?

Мама для будь-якої дитини, зазвичай, є символом доброти, любові, надійності і спокою. Здавалося б, це незаперечна істина. І хочеться довше бути під її чуйною опікою. На жаль, іноді материнська любов може перерости в «перекриття кисню».

Часто діти роблять все, як захоче мама, так як виховуються на принципах повної і беззаперечної слухняності. Мати-тиран визначає поведінку і дії дитини у всьому. Вона не дає права сину чи доньці самостійно приймати будь-які рішення.

Як варіант – діти звикають до того, що за них все вирішує мама. Залишившись без неї, вони не можуть пристосуватися до самостійного життя. Звикнувши бути під впливом матері, такі люди можуть потрапити під негативний вплив інших людей, що може для них сумно завершитися.

Або ж, пізніше, коли у них будуть свої діти, вони перенесуть у свою сім’ю модель поведінки своєї матері: почнуть мстити за недостатність самостійності в дитинстві, стверджуючись за рахунок своїх дітей, які у їх важкому дитинстві взагалі не винні…

Часто матері-кривдники ведуть себе наступним чином:

1. Мама приймає за дитину всі рішення. Вона вирішує, що одягнути, куди ходити і з ким товаришувати.
2. Думка чада не враховується і рахується несуттєвою, незрілою і взагалі невірною («Ще молоко на губах не висохло!», «Що ти в цьому розумієш, молода (-ий) ще!», «От доживеш до моїх років, дізнаєшся…», «Коли тобі буде стільки, як мені, зрозумієш, тільки я не бачитиму, не доживу…»
3. Постійно твердить, що виконання всіх вимог і побажань матері –обов’язок, борг, інакше: «… для чого я тебе народжувала?!»

Деколи матері-тирани вимагають від дітей неможливого в поведінці. Вони зляться, якщо дитина просто не вміє правильно розмовляти в молодшому віці. Або дитина не послухалася матері і не прибрала за собою іграшки в дитячій кімнаті.

Іноді мама порівнює свою дитину з іншими, ставить їй за приклад друга/подругу: «Подивись на свого друга! Гарно вчиться, вдома батькам допомагає. А ти? В кого ти такий непутящий?»

Або ж навпаки порівнює з людиною, яку терпіти не може. Наприклад, з батьком, з яким життя не склалося: «Ти весь в свого батька!»

4. Все, що чадо робить для мами – все погано. Їх зусилля або надто малі, або сприймаються як належне, тому що дитина – донька чи син і вона зобов’язана.
5. Мама часто говорить про те, чим вона пожертвувала заради дитини (це може бути кар’єра, переїзд в інше місто, стосунки з чоловіком і т.п.)
6. Вона маніпулює своїм здоров’ям («Поїдеш, кинеш матір, я помру в самотності, ніхто і не дізнається!», «Кожен раз коли ти на своїх гулянках, у мене тиск підвищується – так хвилююся за тебе, а мене тобі зовсім не шкода?» і т.п.).

Справа в тому, що батьківська тиранія неконструктивна – треба розуміти, що ви не переспорите матір навіть найбільш логічними і виваженими аргументами. Щоб залишитися при своєму, вам потрібно просто припинити сварку, і все.

Авторитарні люди почувають себе добре тоді, коли постійно спостерігають поруч із собою своїх «рабів». Це дає їм відчуття власної значущості.

Тому іноді можна «переключити» тирана на когось іншого. Наприклад, якщо ви знайдете мамі нову роботу, бажано пов’язану з спілкуванням з людьми – то можливо, вже скоро помітите, що вона не так багато уваги приділяє вам, як раніше.

Можна виділити основні причини, через які мати стала матір’ю-тираном:

▪ Тиран з народження. Її саму так виростили і вселили, що по іншому методу виховання діти просто будуть неслухняними і невдячними. І тут уже проявляються всі ознаки тиранії. Так як те, що було закладено  в дитинстві, викорінити вкрай складно. Хоча можна спробувати нагадати їй її дитинство, адже їй теж не подобалося бути під постійним, моторошним контролем. Все буде залежати від того, скільки років матері-тирану. Так як, якщо дитина пізня і матері вже близько 60 років, то тут розмови, швидше за все, будуть безсилі.

▪ Маму виховали егоїстом. Вона з малих років любить командувати, щоб все було зроблено по її думці. З такими жінками боротися так само важко. Хоча можна до них достукатися. Адже егоїсти люблять, коли у них все добре. А значить, і люблять, коли все гаразд у їх дітей. Якщо знайти підхід до людини, правильні слова і дії, то з неї може вийти ідеальна мама і бабуся.

▪ Жінка може стати матір’ю-тираном, коли сама не змогла утвердитися в житті. Якщо в дитинстві відчувала сильні приниження, зростала невпевненим у собі дитиною. При народженні малюка вона намагається хоча б для нього стати головною і прикладом в житті. Для дітей її слово – це закон, і не можна йому перечити. В цьому випадку змінити поведінку тирана також можливо. Але головне – не треба сильно тиснути психологічно. Так як, втративши контроль навіть над власною дитиною, жінка може повністю замкнутися в собі і вважати себе повним невдахою за життя.

▪ Дуже рідко буває так, що дівчина стала матір’ю-тираном в силу займаної посади. Зазвичай до цього часу психіка людини вже сформована, і жінка повинна вміти бачити різницю між сім’єю і роботою. Але все ж такі випадки трапляються. Тут вирішення проблеми можна знайти досить швидко. Досить провести бесіду.

▪ Зловживання алкоголем. Тоді, якщо мама не хоче допомоги у виході з алкогольної залежності, вирішити проблему навряд чи вдасться, єдиним виходом залишається – жити окремо.

Багато залежить від причини розвитку тиранії у жінки. Якщо відомо, чому мама стала тираном, то буде легше знайти підхід і постаратися змінити її поведінку.

Якщо ж нічого з цього не вийде, тоді слід постаратися зрозуміти, що мати – така, і вам її не змінити. Навчіться приймати її такою, якою вона є: з критикою і читанням моралі, скаргами і непотрібними порадами. Навчіться спокійно слухати, а потім самостійно приймати рішення. Коли буря стихне, спробуйте почути за нотаціями і критикою матері те, що вона дійсно намагається сказати. Можливо, в ній говорить страх самотності, хвилювання за вас, але вона не може висловити свої почуття по іншому. Можливо, мама заслуговує більше тепла, чим ви думаєте. Але найголовніше – не допустити самим помилок матері. І своїм дітям дарувати тільки любов і ласку.

Фото helsetine.no.