Рак атакує Україну: необхідні екстрені заходи

Кожного року в Україні реєструється до 130 тисяч нових випадків захворювання на рак. І кожен з нас в будь-який день може витягнути свій нещасливий квиток…

Тенденції і прогнози не обнадійливі: незважаючи на значне скорочення населення країни, кількість хворих на рак вже перевищила 1 мільйон, а показники захворюваності стабільно зростають: з 2791,5 випадків у 2012 році до 2800,8 випадків на 100 тисяч населення у 2016 році.

Щороку від раку вмирає близько 80 тисяч наших громадян, ця хвороба також спричиняє 26% всіх випадків інвалідності. Це наносить надзвичайно відчутного удару по трудових ресурсах України, адже половина всіх, хто захворює на рак – це люди працездатного віку.

Однією зі специфічних для України причин високої смертності від раку є незадовільний рівень виявлення раку на профілактичних оглядах.

Злоякісні новоутворення ротової порожнини під час профілактичних оглядів виявлено лише у 25,1% хворих, рак прямої кишки – у 18,0%, рак молочної залози – у 50,0%, рак передміхурової залози – у 22,3%. Решта хворих не прийшли на огляди, або пішли з них без вчасно встановленого діагнозу.

Одна з найнебезпечніших злоякісних пухлин – рак легенів, виявляється на профілактичних оглядах лише у 18,1% випадків в середньому по Україні, а у Волинській, Закарпатській, Івано-Франківській, Одеській, Чернівецькій, Чернігівській областях та м. Київ величина цього показника складає лише 3,5% – 9,3 %.

Змушені констатувати: боротьба з раком в Україні знаходиться на вкрай незадовільному рівні – виживання хворих залишається на рівні 41,4%, що у 1,5 рази менше, ніж в ЄС (52%) та США (64%).

Чому ж українці не приходять до медичних закладів при перших симптомах чи ознаках хвороб? Бо бояться почути страшний діагноз, адже знають, що коштів на лікування у них немає.

Шанс на лікування онкології в нашій державі отримує менше половини хворих. Охоплення лікуванням людей з раком печінки становить 19,5%, підшлункової залози – 25,8%, легенів – 41,4%, шлунку – 44,1%, стравоходу – 51,1%.

За оперативними даними Національного канцер-реєстру у 2016 році в Україні від 30% до 75% хворих з різними видами раку не змогли отримати в перший рік після встановлення діагнозу спеціального лікування.

Саме відсутність державного піклування і доступного лікування є тією причиною, чому люди не хочуть йти на профілактичні огляди. Бо знають, що грошей на лікування у них все одно немає, а від держави чекати на допомогу не має сенсу.

Головна причина такого становища – критичне недофінансування лікування онкохворих в останні роки.

У бюджеті на 2018 рік на лікування онкохворих виділено лише 28,5% від потреби. Це означає, що лише 28,5% пацієнтів отримають лікування за схемою “гроші йдуть за пацієнтом”. 71,5% онкохворих будуть кинуті помирати, або змушені будуть продавати майно, щоб самостійно оплатити своє лікування.

При потребі у 2,5 млрд. гривень на лікування онкохворих уряд спромігся виділити лише 709 мільйонів. Як голова комітету охорони здоров’я, я зверталася до уряду з вимогою збільшити цю суму хоча б до 1,8 млрд. гривень, але, вочевидь, в керівництва країни виявилися інші, більш важливі статті видатків, ніж порятунок життя громадян. Пропозиції не врахували і залишили людей без лікування.

В останні роки високими темпами зростає захворюваність на рак передміхурової залози, прямої і ободової кишки, молочної залози, тіла матки, щитовидної залози. Збільшення показників відзначається також для раку шийки матки, сечового міхура та нирки.

В структурі смертності провідні місця впевнено тримають рак легені, колоректальний рак, рак грудної залози та органів жіночої репродуктивної системи, немеланомні захворювання шкіри, рак травного каналу та сечостатевої системи.

Лікування онкохворих потребуватиме все більше коштів, і єдиною можливістю забезпечити повноцінне медичне обслуговування таких пацієнтів – є впровадження загальнообов’язкового медичного страхування, яке покриє потреби хворих за рахунок коштів державного страхового фонду.

Мій законопроект про впровадження державної моделі страхування вже давно зареєстрований у парламенті, але наразі блокується прихильниками нищівної для людей урядової політики. Тим не менше, я переконана, що невдовзі нам вдасться переломити ситуацію та домогтися його внесення на розгляд парламенту.

Крім того, ми маємо проводити широку просвітницьку роботу з роз’яснення основних причин захворюваності на рак, перших симптомів та способів ранньої діагностики. Така робота буде спрямована на раннє виявлення онкозахворювань для зменшення смертності українців від раку. Адже однією з головних причин високої смертності на рак є його пізня діагностика, коли рятувати людину вже пізно.

На жаль, держава не здатна сьогодні впоратися з цим завданням: МОЗ нефункціональній і найбільш непрофесійний за всю історію незалежності. Тому справа порятунку нації лягає, як це стало звичним в останні роки, на саме суспільство.

Вже найближчим часом почнеться широкий всеукраїнський рух по боротьбі з раком за участі громадських організацій України. Якщо влада нездатна створити повноцінну систему охорони здоров’я самотужки – цим займеться суспільство. Українці вже довели, що здатні перемагати ворогів і без допомоги байдужих чиновників. І, я впевнена, що ми переможемо і цього разу.